Система кровообігу

Серце — центральний орган кровообігу. Його ритмічні скорочення забезпечують безперервний рух крові по судинах.
Серцева стінка складається з трьох шарів. Внутрішній, який вистилає порожнини серця, називається ендокардом. Ендокард утворений епітеліальними клітинами, які щільно прилягають одна до одної, завдяки чому знижується тертя крові об стінки. Середній шар, який утворює серцевий м’яз, називається міокардом. Він представлений серцевою м’язовою тканиною. Міокард найбільш розвинений у лівому шлуночку, сила скорочень якого визначає просування крові по всьому організму. Зовнішній шар — епікард — утворений епітеліальною тканиною. У грудній клітці серце знаходиться в так званій навколосерцевій сумці(перикарді); між перикардом і епікардом є порожнина, частково заповнена тканинною рідиною. Рідина зменшує тертя серця об стінки перикарду, а перикард забезпечує фіксацію органу в грудній порожнині й оберігає його від перерозтягнення під час надмірних фізичних навантажень.

Серце ділиться суцільною перегородкою на праву та ліву половини, кожна з яких складається з двох відділів: передсердя та шлуночка. Серце людини має чотири камери. Між передсердями та шлуночками знаходяться отвори, які закриваються предсердно-шлуночковими стулковими клапанами. У лівій половині клапан складається з двох сполучнотканинних стулок (двостулковий, або митра), у правій — з трьох (тристулковий). До кожної стулки з боку шлуночка приєднуються сухожильні нитки сосочкових м’язів. Завдяки цьому клапани можуть відкриватися тільки в порожнину шлуночків, що перешкоджає зворотному потоку крові в передсердя.
Серцевий цикл. У діяльності серця є момент, коли м’язи передсердя та шлуночків розслаблені одночасно. Ця фаза триває 0,4 с і називається діастолою. Під час діастоли кров наповнює передсердя (праве передсердя заповнюється венозною кров’ю з порожнистих вен і коронарної системи, а ліве — артеріальною кров’ю з легеневих вен). Потім передсердя скорочується, виштовхуючи кров у ще розслаблені шлуночки, причому стулкові клапани цьому не перешкоджають. Скорочення передсердь триває 0,1 с, після чого протягом 0,3 с скорочуються обидва шлуночки. Під дією підвищеного тиску крові стулкові клапани закриваються, а півмісяцеві — відкриваються в просвіт судин. Із правого шлуночка кров надходить у легеневі артерії, по яких прямує в легені, а з лівого шлуночка — в аорту. Скорочення передсердя та шлуночків триває в сумі 0,4 с і називається систолою. За систолою знову настає діастола, коли півмісяцеві клапани закриті, а серцевий м’яз розслаблений.
Кровоносні судини. Розрізняють три типи кровоносних судин: артерії, вени, капіляри. Артерії — судини, по яких кров рухається від серця. Стінка артерій складається з трьох шарів. Внутрішній утворений клітинами епітеліальної тканини — ендотеліоцитами, які щільно прилягають одна до одної і мають гладенькі поверхні, зменшуючи тим самим тертя крові об стінку судини. Середній шар представлений непосмугованою м’язовою тканиною. Гладеньком’язових волокон особливо багато в дрібних арте­ріях, тоді як у великих (аорта, підключичні артерії) середній шар представ­лений в основному еластиновими во­­локнами. Завдяки цьому стінки таких артерій набувають гнучкості і не ушко­джуються кров’ю, яка виштовхується зі шлуночків під високим тиском. Зов­нішній шар складається з пухкої сполучної тканини, до якої підходять нерви й дрібні артерії, які живлять судину. По артеріях великого кола кровообігу тече збагачена киснем артеріальна кров. По легеневих артеріях малого кола кровообігу до легенів відтікає венозна кров.
Вени — судини, по яких кров тече до серця. Стінка вен складається з тих же трьох шарів, проте середній гла­деньком’язовий шар розвинений слабко і стінка вен тонша, ніж в артерій. Вени мають клапани, які перешкоджають зворотному потоку крові. Просуванню венозної крові вгору по великих венах кінцівок сприяє скорочення скелетних м’язів. По венах великого кола кровообігу тече венозна кров, легеневі вени малого кола несуть до серця артеріальну кров.
Капіляри складаються лише з одного шару клітин — ендотеліоцитів, мають діаметр 3—8 мкм. Проте в спокійному стані кров циркулює тільки в 25—35 % усіх капілярів.
Кола кровообігу. Велике коло кровообігу починається в лівому шлуночку й закінчується в правому передсерді. З лівого шлуночка виходить аорта, яка дає початок сонним і підключичним артеріям, що живлять головний мозок і верхні кінцівки відповідно. Від цибулини аорти відходять також коронарні артерії. Аорта проходить крізь грудний і черевний відділи тулуба, від неї відгалужуються дрібніші судини до органів тіла (нирок, печінки, кишечника). У поперековому відділі аорта розгалужується на праву й ліву клубові артерії, які переходять в артерії нижніх кінцівок. Усі дрібніші артерії утворюють артеріоли. Кожна артеріола дає сітку капілярів, які потім збираються у венули. Венули зливаються у вени. Венозна кров з нижніх відділів тіла збирається в нижню порожнисту вену, а кров від голови і верхніх кінцівок — у верхню порожнисту вену. Порожнисті вени відкриваються в праве передсердя.
Мале коло кровообігу починається в правому шлуночку й закінчується в лівому передсерді. З правого шлуночка легеневий стовбур несе венозну кров у легені. Легеневі артерії поступово розгалужуються на дедалі дрібніші судини аж до капілярів, які обплітають стінки альвеол. Тут відбувається газообмін, і насичена киснем кров надходить у праві та ліві легеневі вени, які відкриваються в ліве передсердя.