Екологія — наука про взаємозв’язки біологічних організмів між собою і з середовищем існування. Екологію можна підрозділити на декілька дисциплін, які вивчають різні рівні взаємозв’язків організмів з навколишнім сере­довищем і один з одним. Ще 10—20 років тому слово «екологія» вживали тільки біологи. Останнім часом воно стало широко застосовуватись для позначення всіх форм взаємозв’язків людини з навколишнім середовищем, причому не тільки природним, але й тим, що створюється самою людиною. Екологію почали трактувати як науку про охорону і раціональне використання природи.

Екологічні чинники

Організми підвладні впливу різних чинників середовища — екологічних чинників, які за своєю природою можуть бути абіотичними, біотичними й антропогенними.
До абіотичних належать чинники неживої природи — фізичні та хімічні умови середовища, наприклад температура, вологість, світло, рух повітряних мас (вітер), течія і солоність води, опади, сніжний покрив, магнітне поле Землі.
Під біотичними чинниками середовища розуміють взаємний вплив живих організмів один на одного. Умовно біотичні чинники можна розділити на внутрішньовидові й міжвидові.
Внутрішньовидові чинники. Особини всередині виду сильно впливають одна на одну, що виявляється в боротьбі за територію, їжу, статевого партнера. Така внутрішньовидова конкуренція є внутрішньовидовим біотичним чинником.
Міжвидові чинники. У процесі еволюції в тваринному та рослинному світі сформувалося декілька типів міжвидових взаємовідношень (конкуренція, хижацтво, паразитизм, коменсалізм та ін.). Усі вони є міжвидовими біотичними чинниками.
Антропогенні чинники зумовлені діяльністю людини.

Вплив чинників середовища

Відносно будь-якого чинника середовища вид має діапазон сталості (толерантності). Якщо інтенсивність якого-небудь чинника виходить за межі толерантності, особини виду гинуть. Біологічним оптимумом називають такі умови, до яких особини виду виявляються найбільш пристосованими. Чинник, який найбільше впливає на виживання, називають обмежувальним (лімітуючим). Ліміту­ючими чинниками можуть виступати температура, тиск, солоність води, хижаки.

Екологічна ніша

Екологічна ніша — комплекс чинників, необхідних для існування виду. Поняття екологічної ніші включає чинники живої та неживої природи, зокрема зв’язки виду з іншими видами групи. Ніша, яку займає вид, визначає його поширення і роль в екосистемі. Ніші можуть перекриватися, якщо на один і той же ресурс одночасно претендують популяції двох або більше видів. Перекриття ніш призводить до конкуренції між видами, яка обмежує кількість особин у популяціях. Згідно з концепцією екологічної ніші два види, що потребують ідентичних ресурсів, не можуть існувати в одному й тому ж місці в один і той же час. У процесі еволюції види пристосувалися до розподілу екологічних ніш у просторі, у часі, за ресурсами