Літературна премія

Нобелівська премія — одна з найбільш престижних міжнародних премій. Заснована згідно з заповітом шведського підприємця, винахідника та філантропа Альфреда Бернарда Нобеля, який

винайшов динаміт. Весь свій статок (близько 31,5 млн шведських крон) він призначив на фінансування міжнародної премії. Згідно з його волею, річний прибуток він цієї спадщини має ділитися на 5 рівних частин між особами, які попереднього року найбільше прислужилися людству в різних галузях діяльності.

1900 року був створений Нобелівський комітет, який виплачує премії. Вручення премій почалося 1901 року.

Прийняття рішення про присудження премії миру довірено норвезькому Нобелівському комітету, члени якого обираються Стортингом (парламентом Норвегії) з числа норвезьких громадсько-політичних діячів, але вони повністю незалежні від Стортингу в ухваленні рішення про лауреата. Премія миру може присуджуватися як окремим особам, так і офіційним та громадським організаціям.

За час існування премії було лише одне нововведення: 1968 року Шведський банк з нагоди свого 300-річчя запропонував виділити гроші на премію з економіки, і Нобелівський комітет взяв на себе зобов'язання з їхнього розподілу. За традицією, премії з фізики, хімії, медицини, літератури й економіки вручає в Стокгольмі в Концертному залі король Швеції.

За статутом Нобелівського фонду, висувати номінантів із літератури можуть такі особи:

¾члени Шведської академії, інших академій, інститутів і спільнот з аналогічними завданнями й цілями;

¾ професори історії літератури та мовознавства університетів;

¾ лауреати Нобелівських премій у галузі літератури;

¾голови авторських союзів, що представляють літературну творчість у відповідних країнах.

Лауреати Нобелівської премії в галузі літератури

2011 — Томас Транстрьомер (Tomas Transtromer) — Швеція

2010 — Маріо Варґас Льоса (Mario Vargas Llosa) — Перу

2009 — Герта Мюллер (Herta Muller) — Румунія

2008 — Жан-Марі Ґюстав Ле Клезіо (Jean-Marie Gustave Le Clezio) — Франція

2007 — Доріс Мей Лессінг (Doris May Lessing) — Англія

2006 — Ферит Орхан Памук (Ferit Orhan Pamuk) — Туреччина

2005 — Гарольд Пінтер (Harold Pinter) — Велика Британія

2004 — Ельфріда Єлінек (Elfriede Jelinek) — Австрія

2003 — Джон Максвелл Кутзее (John Maxwell Coetzee) — Австралія

2002 — Імре Кертес (Imre Kertesz) — Угорщина

2001 — Відьядхар Сураджпрасад Найпол (Vidiadhar Surajprasad Naipaul) — Сполучене Королівство Тринідад

2000 — Гао Сінцзянь (Gao Xingjian) — Китай

1999 — Ґюнтер Ґрасс (Gunter Grass) — Німеччина

1998 — Жозеф Сарамаґо (Jose Saramago) — Португалія

1997 — Даріо Фо (Dario Fo) — Італія

1996 — Віслава Шимборська (Wislawa Szymborska) — Польща

1995 — Шеймас Гіні (Seamus Heaney) — Велика Британія

1994 — Кендзабуро Ое (Kenzaburo Oe) — Японія

1993 — Тоні Моррісон (Toni Morrison) — США

1992 — Дерек Волкотт (Derek Walcott) — США

1991 — Надін Гордімер (Nadine Gordimer) — ПАР

1990 — Октавіо Пас (Octavio Paz) — Мексика

1989 — Каміло Хосе Села (Camilo Jose Cela) — Іспанія

1988 — Нагіб Махфуз (Naguib Mahfouz) — Єгипет

1987 — Йосип Бродський (Joseph Brodsky) — Росія

1986 — Воле Шоїнка (Wole Soyinka) — Нігерія

1985 — Клод Сімон (Claude Simon) — Франція

1984 — Ярослав Сайферт (Jaroslav Seifert) — Чехія

1983 — Вільям Ґолдінґ (William Golding) — Велика Британія

1982 — Ґабрієль Ґарсія Маркес (Gabriel Garcia Marquez) — Колумбія

1981 — Еліас Канетті (Elias Canetti) — Туреччина/Велика Британія

1980 — Чеслав Мілош (Czeslaw Milosz) — Польща/США

1979 — Одісеас Елітіс (Odysseus Elytis) — Афіни, Греція

1978 — Ісаак Башевіс Зінгер (Isaac Bashevis Singer) — США

1977 — Вісенте Алейксандре (Vicente Aleixandre) — Іспанія

1976 — Сол Беллоу (Saul Bellow) — США

1975 — Еудженіо Монтале (Eugenio Montale) — Італія

1974 — Ейвінд Юнсон (Eyvind Johnson), Гаррі Мартінсон (Harry Martinson) — Швеція

1973 — Патрік Вайт (Patrick White) — Австралія

1972 — Генріх Белль (Heinrich Boell) — Німеччина

1971 — Пабло Неруда (Pablo Neruda) — Чилі

1970 — Александр Солженіцин (Aleksandr Solzhenitsyn) — Росія

1969 — Семюел Беккет (Samuel Beckett) — Ірландія

1968 — Ясунарі Кавабата (Yasunari Kawabata) — Японія

1967 — Міґель Анхель Астуріас (Miguel Angel Asturias) — Гватемала

1966 — Шмуель Йосеф Аґнон (Shmuel Yosef Agnon) — Ізраїль, Неллі Закс (Nelly Sachs) — Німеччина

1965 — Михайло Шолохов (Michail Sholokhov) — Росія, СРСР

1964 — Жан-Поль Сартр (Jean-Paul Sartre) — Франція

1963 — Георгос Сеферіс (Giorgos Seferis) — Греція

1962 — Джон Стейнбек (John Steinbeck) — США

1961 — Іво Андрич (Ivo Andric) — Югославія

1960 — Сен-Жон Перс (Saint-John Perse) — Франція

1959 — Сальваторе Квазімодо (Salvatore Quasimodo) — Італія

1958 — Борис Пастернак (Boris Pasternak) — Росія, СРСР

1957 — Альбер Камю (Albert Camus) — Франція

1956 — Хуан Рамон Хіменес (Juan Ramon Jimenez) — Іспанія

1955 — Галдор Кільян Лакснесс (Hallder Kiljan Laxness) — Ісландія

1954 — Ернест Хемінгуей (Ernest Miller Hemingway) — США

1953 — Вінстон Черчілль (Winston Leonard Spencer Churchill) — Велика Британія

1952 — Франсуа Моріак (Francois Mauriac) — Франція

1951 — Пер Фабіан Лаґерквіст (Par Fabian Lagerkvist) — Швеція

1950 — Бертран Артур Вільям Рассел (Bertrand Arthur William Russell) — Велика Британія

1949 — Вільям Фолкнер (William Faulkner) — США

1948 — Томас Стернз Еліот (Thomas Stearns Eliot) — США

1947 — Андре Жид (Andre Paul Guillaume Gide) — Франція

1946 — Герман Гессе (Hermann Hesse) — Німеччина, Швейцарія

1945 — Габріела Містраль (Gabriela Mistral) — Чилі

1944 — Йоганнес Вільгельм Єнсен (Johannes Vilhelm Jensen) — Данія

1939 — Франс Еміль Сілланпяя (Frans Eemil Sillanpaa) — Фінляндія

1938 — Перл Бак (Pearl Buck) — США

1937 — Роже Мартен дю Ґар (Roger Martin du Gard) — Франція

1936 — Юджин О'Ніл (Eugene Gladstone O'Neill) — США

1934 — Луїджі Піранделло (Luigi Pirandello) — Італія

1933 — Іван Бунін (Ivan Bunin) — Росія

1932 — Джон Голсуорсі (John Galsworthy) — Англія

1931 — Ерік Аксель Карлфельдт (Erik Axel Karlfeldt) — Швеція

1930 — Сінклер Люїс (Sinclair Lewis) — США

1929 — Томас Манн (Thomas Mann) — Німеччина, США

1928 — Сігрід Унсет (Sigrid Undset) — Норвегія

1927 — Анрі Бергсон (Henri Bergson) — Франція

1926 — Грація Деледда (Grazia Deledda) — Італія

1925 — Джордж Бернард Шоу (George Bernard Shaw) — Ірландія/Англія

1924 — Владислав Реймонт (Wladyslaw Reymont) — Польща

1923 — Вільям Батлер Єйтс (William Butler Yeats) — Ірландія/ Англія

1922 — Хасінто Бенавенте (Jacinto Benavente) — Іспанія

1921 — Анатоль Франс (Anatole France) — Франція

1920 — Кнут Гамсун (Knut Pedersen Hamsun) — Норвегія

1919 — Карл Фрідріх Георг Шпіттелер (Carl Friedrich Georg Spitteler) — Швейцарія

1917 — Карл Адольф Г'єллеруп (Karl Adolph Gjellerup) — Данія, Генрік Понтоппідан (Henrik Pontoppidan) — Данія

1916 — Карл Густав Вернер фон Гейденстам (Carl Gustav Ver- ner von Heidenstam) — Швеція

1915 — Ромен Роллан (Romain Rolland) — Франція

1913 — Рабіндранат Тагор (Rabindranath Tagore) — Індія

1912 — Гергарт Гауптман (Gerhart Hauptmann) — Німеччина

1911 — Моріс Метерлінк (Maurice Maeterlinck) — Бельгія

1910 — Пауль Йоганн Людвіг Гейзе (Paul Johann Ludwig Heyse) — Німеччина

1909 — Сельма Лагерлеф (Selma Ottilia Lovisa Lagerlef) — Швеція

1908 — Рудольф Крістоф Ойкен (Rudolf Christoph Eucken) — Німеччина

1907 — Редьярд Кіплінг (Rudyard Kipling) — Велика Британія

1906 — Джозуе Кардуччі (Giosue Carducci) — США

1905 — Генрик Сенкевич (Henryk Sienkiewicz) — Польща

1904 — Фредерік Містраль (Frederic Mistral) — Провансаль, Хосе Ечеґарай-і-Ейсаґірре (Jose Echegaray Y Eizaguirre) — Іспанія

1903 — Б'єрнстьєрне Б'єрнсон (Bjernstjerne Martinus Bjernson) — Норвегія

1902 — Хрістіан Матіас Теодор Моммзен (Christian Mattias Theodor Mommsen) — Німеччина

1901 — Сюллі-Прюдом (Sully Prudhomme) — Франція

Хоча Україна не має своїх Нобелівських лауреатів, вона є батьківщиною п'яти з них, зокрема одного в галузі літератури (1966) — Йосеф Шмуель Аґнон народився 17 липня 1888 р. у м. Бучач, Австро-Угорщина (тепер Тернопільська область).

Низка науковців, які одержали Нобелівську премію, провели певний час, навчаючись або працюючи в Україні. У Харківському університеті навчалися Саймон Кузнець та Ілля Мечніков.

В Українському фізико-технічному інституті та Харківському університеті викладав Лев Ландау. Ігор Тамм викладав у Одеському політехнічному університеті та у Таврійському університеті, у якому також навчався. Іван Павлов деякий час працював в Одеському університеті.

Декількох українців та вихідців з України було номіновано на здобуття Нобелівської премії, але з різних причин нагороди вони не отримали. До домінантів належали Ісмаїл Гаспринський, Іван Франко, Павло Тичина, Микола Бажан, Іван Багряний, Улас Сам- чук, Василь Стус, Олесь Гончар та Віктор Ющенко.