Головна » Статті » Твори із української літератури » 9 клас

Трактування політичної та культурної спадщини України в «Історії русів»

 

Трактування політичної та культурної спадщини України в «Історії русів»

#  Твір «Історія Русів» був уперше опублікований у 1846 році. Його не-відомий автор осмислює історію українського народу з часів сивої давнини

і до 1769 ро ку. Події описані у хронологічній послідовності. Спочатку автор

розповідає про походження східних слов’ян. Вагоме місце в історії Української

держави він відводить козацтву, бо саме воно було захисником свого народу,

боролося проти внутрішніх і зовнішніх ворогів. В «Історії Русів» відтворена

визвольна боротьба українського народу 1648–1654 років, а також возз’єднання

з Росією. Народ здобуває свободу собі і своїй державі. Автор виступає проти

королівського уряду Речі Посполитої, який нав’язував католицьку віру, тобто

інші традиції та звичаї. Засуджує царизм, бо саме він порушує права людини;

возвеличує захисників свого народу: Івана Підкову, Богдана Хмельницького,

Северина Наливайка, Тараса Трясила та ін.

Слід відмітити неоднозначне ставлення автора «Історії Русів» до влади. Ба-гато в чому він підтримує Петра І: «… в Малоросії відкрилася нова епоха навали

ворожої, що її й донині, як таку, вважає простолюддя в своєму літочисленні ві-копомних подій і не інакше про неї згадує, як з жалем сердечним та з подивом».

Далі автор міркує: «… коли король шведський, завше непереможний, яко-го вся Європа поважає і боїться, подолає царя російського і зруйнує царство

його, то ми, з волі переможця, неминуче причислені будемо до Польщі і віддані

в рабство полякам і на волю його створіння та улюбленця, короля Ліщинського;

і вже тут нема й не буде місця договорам про наші права та привілеї, та й на по-

передні на теє договори і трактати, природне, пораховані будемо як завойовані,

або зброєю підкорені, отже, будемо раби неключимі, і доля наша остання буде

гірша за першу, якої предки наші від поляків зазнали з таким горем, що й сама

згадка про неї жах наганяє».

Письменник засуджує деспотизм, свавілля панівної верхівки і в першу чергу

самого царя, який «винищив численні родини найбільш варварськими кара-ми за провини, стягнені наклепом та вимушені тиранськими тортурами, що їх

м’який народ стерпіти й перетерпіти не годен».

Отже, автор відходить від хронологічного опису, тим самим готуючи фунда-мент для розвитку в літературі історичної теми, бо козацтво захищало і полі-тичні, і культурні, і релігійні права українців.

Категорія: 9 клас | Додав: uthitel (06.09.2014)
Переглядів: 268 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]