МОЛОДЬ І СУЧАСНІСТЬ

План

І. Історію вершать молоді.

ІІ. Молодь на передньому краї життя.

1. Гідні приклади попередників.

2. Молодь і демократизація країни.

3. У вирі політичного життя.

4. Вплив молоді на духовність суспільства.

5. Долаючи перешкоди…

ІІІ. Без сучасного не буває майбутнього.

Зображуючи портрет сучасника, я завжди уявляю молоду людину.

Хоча старше покоління і вважає вік категорією філософською. Я пого_

джуюсь із тим, що вік вимірюється не роками, а станом душі, проте при_

клади свідчать, що історію вершать люди молоді.

Спілкуючись із ветеранами Великої Вітчизняної війни, які неодно_

разово бували в нашому класі, я дізналася, що вік бійців складав два_

дцять_тридцять років. Сорокарічні воїни, більшою мірою, йшли в обозі.

Ні, зрілим людям не було легко ні на фронті, ні в тилу, де кувалася зброя

для боїв, але розрахунок усіх тактичних операцій був зроблений на мо_

лодих, здорових, спритних, загартованих.

У п’ятдесяті роки мій дідусь був на цілині. Знову молодь… А новобу_

дови! Скільки їх було зведено руками молоді!

І ось нарешті роки дев’яності. Саме молодь підтримала шлях демо_

кратизації країни: виступила за відродження національних традицій,

рідної мови, багатонаціональної культури.

Дев’яності роки ознаменувалися піднесенням політичного життя краї_

ни. Утворилися нові партії, громадські організації, молодіжні об’єднан_

ня, лави яких поповнилися молоддю. Особливої масовості набув еколо_

гічний рух. Юнаки і дівчата стали на захист усього живого на рідній землі.

А якого піднесення набули патріотичні почуття моїх сучасників! Мо_

лодь відроджує вахти пам’яті, започатковані попереднім поколінням,

віддаючи данину пошани не тільки загиблим, а й живим, тим ветеранам,

які потребують допомоги, співчуття і підтримки. Як важливо, що наше сус_

пільство підтримує пропозиції ООН у проведенні заходів до дня людей

похилого віку, дня інвалідів, дня боротьби зі СНІДом та палінням, висту_

пає за здоровий спосіб життя.

Під час виборів Президента України молодь теж сказала своє вагоме

слово, підтримавши курс на стабільність і розвиток держави. Молодим

жити, отже їм робити вибір! Це особливо відчутно у нашому студентсь_

кому місті. У Харкові більше двадцяти вузів, тому я можу стверджувати,

що моє рідне місто має молоде обличчя.

Відчутний вплив молоді на духовну культуру суспільства. Відбудовчі

роботи у зруйнованому харківському костьолі взяла на себе молодь. Юна_

ки і дівчата різних національностей вирішили зробити свій внесок у рес_

таврацію цієї пам’ятки архітектури. А скільки православних храмів відро_

джується завдяки молоді! А той, хто поклав цеглину на будівництво храму,

ніколи не скривдить немічного, не стоятиме осторонь чужого горя.

На жаль, правильну життєву позицію вибрати дуже важко. У той час,

коли суспільство почало розподілятись на багатих і бідних, деякі люди

забувають про милосердя. Немало байдужих людей з’явилось і серед мо_

лоді. Це насторожує, бо той, хто сьогодні прислухається тільки до дзвону

монет, чи почує завтра голос потребуючого допомоги? Чи не забуде по_

ступитися місцем у транспорті літній людині? Чи подасть ковток води

спраглому?

Я теж дитина свого часу, і, мабуть, у мене теж є безліч вад. Безумовно,

ідеальних людей немає. Але я вважаю, що у будь_який час необхідно не

втрачати людського обличчя, бо інакше ми не зможемо виростити гідних

нащадків. Без сучасного не буває майбутнього. Тому я сподіваюсь, що

я і мої ровесники знайдемо правильний життєвий шлях і не втратимо

своїх позитивних рис.