Головна » Статті » Твори із розвитку звязного мовлення » Твори із розвитку звязного мовлення 9 клас

Твір "Ідея соборності України"

Ідея соборності України

#За свою багатовікову історію український народ, обороняючи власні кор-дони, свободу й гідність, ніколи не спокушався на чужі землі, не прагнув під-корити інших, не нав’язував їм своєї волі. Він завжди жадав миру, злагоди й

братерства. Це кредо втілив у своєму «Єретику» безсмертний Кобзар, що бачив

майбутнє України як велике об’єднання слов’ян, федерацію окремих незалеж-них республік із сто лицею у Києві:

Щоб усі слов’яни стали

Добрими братами,

І синами сонця правди...

Ідеями свободи і єдності пронизані, здається, усі твори ґеніального поета.

Та це й не дивно, враховуючи, що революційність Тарас Шевченко черпав з ук-раїнської історії. Він любив Україну й українців безмежно, але не сліпо і міг

гнівно закинути відступникам-землякам:

Славних прадідів великих

Правнуки погані!

Він міг з відчаєм вдарити у дзвони Слова:

О люди! Люди небораки!

Нащо здалися вам царі?

Нащо здалися вам псарі?

Ви ж таки люди, не собаки!

Нарешті, він вірив сам і переконливо примушував повірити інших, що, лише

скинувши ярмо пригнічення і злившись в одну сім’ю,

...на оновленій землі

Врага не буде супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.

Ці рядки з поезії «І Архімед, і Галілей» стали уособленням споконвічної мрії

українців, які, мені здається, вже народжувалися з почуттям гідного самоусві-домлення, прагнення до свободи й незалежності, до національної єдності.

...Я часто зустрічаю останнім часом вислів: «Україна підводиться з колін»,

«Українці постали з колін у повний зріст» тощо. Але звідкіля таке нехтування

історичною гідністю моїх співвітчизників? Та ніколи вони не стояли на колі-нах, ніколи не корилися! Чи були б тоді катування, що несли із собою татаро-монгольська орда, каральні загони Петра Першого, більшовицькі ВНК, ДПУ,

НКВС, МГБ, КДБ? Згадаймо, скільки разів проходила Україна хресним ходом

по історії до своєї Голгофи і, розп’ята бувши, стікала ріками крові. І умирала

моя Україна у страшних муках; та проходив час, і, як Фенікс, вона воскресала

в огні і відроджувалася з попелу. Та на коліна її ніхто не міг поставити! Бо завж-ди підтримувала її свята віра у щасливе майбуття, в єднання у незалежну собор-ну державу, коли усі етнічні землі, в різні часи поділені між різними імперія-ми, нарешті з’єднаються в єдине ціле. Із сивої давнини, із грізних княжих часів

і по сьогодення ідея соборності, ідея консолідації українців, об’єднання всіх ук-раїнських земель не втрачала і не втрачає злободенності. На своєму віку Україна

двічі мала нагоду стати державою: в середині XVII століття та в двадцятих ро-ках століття минулого, коли 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві

було урочисто проголошено Акт Злуки. В одну самостійну українську соборну

288 Твори з розвитку мовлення 9 клас Твори з розвитку мовлення 9 клас 289

державу об’єдналися Українська Народна Республіка і Західноукраїнська На-родна Республіка.

На жаль, це об’єднання виявилося нетривким, і невдовзі історія розпоряди-лася так, що окремі частини українських земель знов опинились у складі різ-них держав. Треба було Україні пройти кількома десятками років випробувань,

щоб в кінці другого тисячоліття одержати найвеличніший здобуток — держав-не самостворення. Наш третій шанс...

Тому мені зрозуміло, чому однією з перших акцій, до яких вдалися патріо-тичні сили в передчутті розпаду СРСР, а саме 21 січня 1990 року, був «живий

ланцюг» між Києвом і Львовом — він символізував духовну єдність східних

і західних земель України. Єдність, про яку споконвічно мріяли наші пращури,

Шевченком омріяна єдність, що має стати запорукою існування єдиної, собор-ної і тільки в соборності сущої демократичної України. Бо тільки єдність людей

і спільність їхньої мети відкриває шляхи до перемоги.

...Сьогодні до нас, молодих, часто звертаються з різними опитуваннями, які,

в основному, містять одне загальне питання: чого ми бажаємо? Правди, реформ,

змін, а не слів, гасел і застою на їх тлі! Адже скоро саме ми будемо творити

історію, будемо йти воднокроч з Україною по її сторінках. І кожен її злет, як

і падіння, буде і нашим, ми його будемо відчувати до кінця своїх днів.

То ж візьмемося міцніше за руки, як у тому «живому ланцюзі», й доведемо

усьому світові, що

Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине.

От де, люди, наша слава,

Слава України!

Якою я бачу формулу українського Відродження

#Десять років минуло відтоді, як наша Україна з гідністю проголосила

про свою незалежність. Мабуть, для держав із давно існуючим традиційним

устроєм десять років — це мить, незначна частина їхнього минулого. Інша

ж справа — десятиліття для нашої країни, декілька попередніх століть після

Переяславської ради виснажили, розтрощили національний потенціал україн-ців. Згадаймо заборону нашої історії, мови, культури, науки! Згадаймо, як святе

право на власну державність було зведено до рівня кримінального злочину!

Двічі історія давала українцям нагоду піднести й відстояти ідею держав-ності. Уперше, вісімдесят років тому, ця спроба виявилася невдалою. Десять

років тому історія подарувала нашій нації ще один, мабуть, останній шанс.

Тепер, я думаю, все залежить лише від нас самих. Перед українцями постало

питання: як зробити Україну раз і назавжди незалежною у повному значенні

цього слова? Як довести усьому світові, що ми здатні не лише героїко-романтич-но проголошувати свою суверенну державу, а тоді, пересварившись з’ясовуючи,

хто більший герой, втратити її знову? У чому полягає та єдина формула, загаль-на і безпомилкова, що допоможе зробити Україну навіки незалежною, демок-ратичною, багатою і сильною? Україну, яку поважатимуть усі провідні країни

світу, яка матиме право голосу у світовій історії.

На мою думку, сьогодні українці кожною клітинкою мають усвідомити нашу

провідну національну ідею — ідею єдності нації та соборності. Наш народ прий-шов до проголошення своєї незалежності розрізненим, роздертим на ворогуючі

сеґменти: за рівнем національної свідомості, за релігійними переконаннями, за

політичними поглядами, за мовою тощо. Тільки розділивши, посіявши ворож-нечу, нас можна було і можна буде надалі тримати у покорі.

...Пригадується притча, за якою богатиреві запропонували розірвати грубий

канат, скручений із кількох тонких мотузків. Він цього не зміг зробити. Тоді

мала дитина розкрутила той канат і легко перервала кожен мотузок... Ось чому

кожен із нас повинен усвідомити: поодинці нам не вижити! Боротьба за неза-лежність почалася з відомого живого ланцюга, утвореного від Києва до Львова

людьми, що взялися за руки. Цим ланцюгом потекла енергія відродження де-ржави й консолідації нації. Цей ланцюг простягнувся потім від Києва до Лу-ганська і Харкова, Одеси й Криму. Ми зрозуміли, що станемо господарями на

нашій і своїй землі, лише об’єднавшись. Й іншого шляху в нас немає!

А ще мені хочеться навести слова нашого земляка Григорія Сковороди, який

сказав про наш народ: «Не вчіть яблуню родити яблука. Краще відженіть від неї

свиней». Це була відповідь недругам і ворогам України, які намагалися довести,

що українська нація є недержавною, приреченою на другорядні історичні ролі.

Так, на шляху до самовідродження й істинної величі у нас ще чимало перепон.

Вони заважають, як на мене, реалізувати необхідні політичні, економічні та

соціальні реформи, створити ринкову систему і звести на ноги сучасну законотворчу владу на європейський кшталт.

І мені подумалося: незабаром, закінчивши школу, ми увійдемо у доросле

життя. Тому, мабуть, на нас, на наші знання, енергію, свідомість, завзятість

має покласти свої сподівання Україна. Наскільки ж це важливо й відповідаль-но! Я знаю, що часто-густо нас називають «снікерсним поколінням», що виросло

в епоху суцільних експериментів у комп’ютерному промінні. Але, я впевнений,

ми зуміємо лишити по собі гідний слід у нашій українській історії, виправдати

своє призначення. А дороговказом нам буде формула українського Відроджен-ня: єдність плюс патріотизм.

Категорія: Твори із розвитку звязного мовлення 9 клас | Додав: uthitel (08.02.2018)
Переглядів: 346 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]