ДОРОГИ, ЯКІ МИ ВИБИРАЄМО

План

І. Чи потрібне людині «місце під сонцем»?

ІІ. Від сучасного до майбутнього.

1. Вплив соціального стану суспільства на особистість.

2. Право на освіту — моє право.

3. Освіта дає право на гідне майбутнє.

4. Кожна людина неповторна.

5. Жити з високо піднесеною головою.

6. Мій життєвий принцип.

ІІІ. Правильний вибір.

В останні роки серед моїх однолітків укорінився вираз «місце під

сонцем». Це не нова фраза, раніше ми використовували її на уроках

біології, характеризуючи представників рослинного світу. Ніколи не

думав, що доведеться вживати її стосовно людей.

Економічна нестабільність нашого суспільства призвела до спаду

виробництва. Мої батьки опинилися без роботи: мама — внаслідок ско_

рочення, тато — внаслідок неповного робочого тижня на заводі. Влас_

не, тато працює, але три дні на тиждень, а то і того менше, не одержу_

ючи при цьому заробітної плати.

Дехто з учителів, настроєних дуже песимістично, стверджує, що

у нашого покоління немає майбутнього.

Я категорично заперечую це судження. Справа в тому, що у нас

є право на освіту, а це вже немало. Більше того, є закон про обов’язко_

ву середню освіту. А форму її здобуття — обирай сам. Хочеш — денну,

а не хочеш — вчись заочно або увечері. До того ж, можна скласти іспи_

ти екстерном.

Наше покоління має рису, відмінну від попередніх поколінь. Ми

прагнемо вчитись. Це мета кожного свідомого учня. Усі ми розуміємо,

що без освіти ми нікому не потрібні. Навіть неважливо і те, який дип_

лом ти матимеш, фахівець ти в даному профілі чи ні. Найголовніше —

папірець. Прикро, що чим важче ми живемо, тим більше необхідно

папірців: заяв, пояснювальних, службових. У деяких горе_керівників,

виявляється, папірець став важливішим за людину. А звідси — зніве_

чені долі.

Хотілось би, щоб стало навпаки. Адже кожна людина така неповтор_

на, у кожного з нас свої нахили, свої уподобання. Учителі говорять, що

кожна дитина талановита. То чи не краще розвивати свої здібності і знай_

ти свій шлях у житті, аніж шукати місце під сонцем?

Упевнений, що більшість моїх ровесників хоче жити безбідно і ком_

фортно. Проте не думаю, що хтось обере собі принизливий спосіб до_

сягнення цього.

Мало бути багатим. Хотілось би при цьому жити з високо підня_

тою головою і не ховати від людей очі. Я за чесний бізнес. За те щоб

досягти в житті якомога більше тільки чесними засобами. Ще не знаю,

яку професію оберу, проте хочу бути фахівцем високого класу, хочу,

щоб до моєї думки прислухалися, зі мною радились як із професіо_

налом.

Навіть якщо обраний фах буде не до вподоби — я це не тільки пе_

реживу, а намагатимусь удосконалювати свої знання; думаю, що будь_

яку справу завжди виконуватиму чесно. Це мій принцип.

А поки що моя найважливіша справа — навчання. Саме від успіш_

ності залежатиме вибір вищого навчального закладу. Сподіваюсь, що

вибір буде за мною і я зроблю його правильно.