Головна » Статті » Твори із розвитку звязного мовлення » Твори із розвитку звязного мовлення 8 клас |
#Чи бачили ви коли-небудь ікони на склі? Які дзвінкі барви, ніжні, про-зорі! Такі ікони не були призначені для церкви — в ній були інші ікони, на до-шках, оздоблені басмою. Ікони на склі простіші, легші — вони були чудовою частиною інтер’єру української хати. Перші зразки такого живопису сягають часів Візантії та Риму. У XVIII столітті це мистецтво розвинулося у Румунії, Словаччині, Польщі, Україні. Ікона на склі стала частиною саме народного мистецтва, в ній відбилися світогляд, смаки, побут українців, вона поєднала фантастичне і реальне, казку й сучасність. Серед українських ікон на склі переважають образи найулюбленіших святих українців: святі Миколай, Юрій, Ілля, Петро та Павло, Богородиця з дитятком Христом — усі яскраві, наївні, веселі. Для таких ікон спочатку використовували гутне скло, згодом і фабричне. По-перше, наносився на скло контур малюнка — пером чи пензлем. Потім малювали елементи декору, складки одягу, вимальо-вували найдрібніші деталі. Потім площини вкривали шаром фарб — спочатку світлих, потім темніших. На початку ХХ століття традиційна майстерність іко-ни на склі була майже втраченою. Уже тоді це унікальне мистецтво треба було відроджувати. Лише 1939 року цей вид народного мистецтва було визнано на кшталт вишивки, писанкарства, кераміки, різьблення. Сьогодні в Україні ікону на склі малюють художники-професіонали. Серед них є лише один непрофесійний майстер — Іван Сколоздра. Він виховувався у сім’ї, де праця на землі була справою всього життя, підпорядкованого тради-ціям. Майстра надихали вироби декоративно-вжиткового мистецтва — рушни-ки, писанки, які виробляла старша сестра Ганна. Іван Сколоздра любив допо-магати мамі ліпити з глини їжачків, янголят, пташок та чіпляти їх на ялинку. Потім, працюючи на кахельному заводі, згадував ті дитячі фігурки — брав гли-ну і ліпив... Теми для своїх робіт Іван Сколоздра брав із життя, казок, пісень, із побуту народу, історичного минулого. Композиція «Слава не вмре, не поляже» — епіч-на історія козацтва, три іпостасі життя. У нижній частині зображення — сте-пова кам’яна баба, біля її ніг лежить убитий козак. Поряд осідланий кінь. Він утратив свого вершника назавжди. В центральній частині картини — кобзар, який сидить на пагорбі-могилі, вкритому квітами та кущами червоної калини. Навкруги білі хатки, церкви, тополі — тихе лагідне буття. Далі — образ непо-хитної волі народу, обриси могутньої фортеці, яка височить, як символ сили ко-зацької. У верхній частині — синє-синє небо, яким, як по чистому полю, мчать на конях козаки з піднятими списами та шаблями. Цей твір — своєрідний коза-цький епос, який оспівує смерть героя та козацький рай, куди потрапляє душа хороброго воїна по смерті. Картина «Визволення невільників» — це ілюстрація добре знаних історич-них дум. Строката панорама Царгорода, його міцні мури, різнокольорові вітра-жі, вежі й маківки із золотим напівмісяцем — усе це Туреччина. До самих брам міста підпливають зухвалі козацькі чайки з гарматами, поспішаючи визволи-ти своїх побратимів. У синьому небі летять білі лелеки, символ рідної домівки, Батьківщини. Твір Івана Сколоздри «Тюрма» навіяний образами М. Шагала. За мурами, у тісному дворі зібралися відвідувачі з передачами, але брама зачинена. І тільки кохання підносить одну з відвідувачок у по-баб’ячому пов’язаній хустинці до самого віконця коханого, разом із кошиком та мішком за плечима. Вона пливе у повітрі, казково й неповторно, обіймаючи закоханою душею в’язня за ґратами... Серед творів митця є цікаві ілюстрації побуту українців. Сідає тихе сонечко, дівчата на березі річки пускають за водою купальські віночки з вогниками — це «На Івана Купала». Хлопці та дівчата зійшлися у веселому танку, музики вигра-ють на сопілці, скрипці та кобзі — це «Коломийка». Співають дівки та парубки, носять із собою «Козу» та «Зірку Віфлеємську». Сніг голубий, місячна ніч, небо все у великих зірках, так і чуєш «Щедрик-ведрик, щедрівочка..». Ця компози-ція має назву «Рік Новий народився». Весела й затишна «Мамина світлиця» — з чистою скатертиною на столі, тканими доріжками, соняшниками, рушника-ми, портретами «українських святих» Франка і Шевченка. Образи відомих українських поетів надихнули І. Сколоздру на створення та-ких робіт, як «Т. Г. Шевченко під тополею», «Мені тринадцятий минало», «Ка-терина», «Маруся Чурай», «Пам’яті Івасюка», «Стояла я і слухала весну» (Леся Українка). Відомі українські пісні дали назву творам І. Сколоздри «Ой у полі нивка», «Подоляночка», «Коли розлучаються двоє», «Ой у гаю зелененькім», «Ой, кум до куми залицявся»... Ідеальний світ зелених полів, квіток, дерев, музики, свят | |
Переглядів: 375 | |