Головна » Статті » Твори із розвитку звязного мовлення » Твори із розвитку звязного мовлення 8 клас |
Книга в XXI столітті — виняток чи повсякдення? Книги — морська глибина. Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить... — писав Іван Франко. Книги зберігають для людства чарівний світ добра й кра-си, вони можуть навчити великих тайн, окрилити мрію. Не так уже давно, наприкінці ХХ століття, вчені прогнозували зникнення книжкової культури взагалі. Мовляв, навіщо книги з паперу, якщо тепер існує можливість всю Національну бібліотеку записати на один кристал! Так, можли-вості інформаційних технологій сьогодні сягнули так далеко, як не заглядали навіть наукові фантасти. Але книги залишаються і ще довго залишатимуться ве-ликим надбанням культури. Як добре пахне друкарською фарбою новенька книжка! Які гарні в ній коль-орові ілюстрації! Можна погортати її сторінки туди-сюди, торкнутися до майс-терно зроблених гравюр, передивитися коментарі. Книги вже багато тисячоліть супроводжують людську цивілізацію. Нас вражають таємничі зарубки-написи з палеолітичних печер, клинописні знаки на чорному базальті, якими записано перші в світі людські закони, череп’яні дощечки з руїн стародавнього Вавилону, єгипетські ієрогліфи, виведені на па-пірусах. Найдавніша книга у світі — 13 папірусних томів із нумерованими сторінками в шкіряній оправі. Вони знайдені 1946 року в Луксорі, а написані — у ІІІ столітті н. е. Так довго книги переписували за високими мурами монастирів, приковували книги ланцюгами до церковних стін, як велику цінність передавали у спадок. По-над дев’ятсот років тому монахи-стінописці зобразили київського князя-воїна Свя-тослава на знак його освіченості — з книгою у руках. Усім відома перша в Україні біб-ліотека, створена Ярославом Мудрим. На Євангеліях, привезених із своїм посагом київською князівною Анною Ярославною, присягалися французькі королі в Реймсі. Великим багатством сучасних бібліотек є стародруки — шедеври Іоганна Гутенбер-га та Івана Федорова. Навіки увійшли до скарбниці культури українського народу «Апостол», «Острозька Біблія». В останній було застосовано шість друкарських шрифтів, двоколонний набір, титульний аркуш. Та й сьогодні, коли на комп’ютерних дисках у мене вже зібрано стільки кни-жок, скільки в районній бібліотеці, я все ж іду в бібліотеку, щоб узяти книгу, яка вже побувала в багатьох читачів. Вона зберегла їхні схвальні написи, зна-ки обурення або запитання. Хтось зронив під впливом емоцій на сторінку сль-озу. Хтось забув поміж сторінками китайську закладку із шовковими китиця-ми. Одного разу в бібліотеці я проглядала томик Пушкіна, виданий 1899 року, в рік сторіччя від дня народження поета, і знайшла там засохлу квітку. Мабуть, якогось червневого ранку цю книжку читала юна гімназистка — і зробила свою закладку, поклавши тоненьку квіточку, яка і збереглася до початку третього ти-сячоліття серед пожовклих сторінок книги. А які чудові золоті, срібні, шкіряні оправи стародруків — прекрасні витвори середньовічних митців! Це чарівні вироби голландських, французьких, німець-ких ювелірів. У відділі рідкісних книг та рукописів Харківської наукової бібліотеки ім. Ко-роленка зберігається багато стародруків, малоформатних, малотиражних кни-жок, які давно вже стали бібліографічною рідкістю, книжки з автографами. Написи на книгах — це цікавий предмет колекціонування. Віршовані поба-жання, філософські сентенції, навіть дати з підписами великих людей можуть стати в пригоді тим, хто вивчає їхню творчість. Якийсь особливий смак — горта-ти сторінки, до яких торкалися Леся Українка, Іван Франко, Гнат Хоткевич, Борис Чичибабін. Взірцем читацької любові до книги є екслібрис. Буквально це слово означає — «З книг». Це графічний знак, яким власник помічає свої книги. Екслібрис за-вжди містить малюнок на тему літературних або наукових уподобань власника. Перші екслібриси з’явилися у Німеччині в другій половині XV ст. Їх створюва-ли Альбрехт Дюрер, Ганс Гольбейн-Молодший, Лукас Кранах. Перший книж-ковий знак в Україні датований 1601 роком — це екслібрис цехового майстра Стефана Самборського з міста Кам’янець-Подільский. Власними екслібрисами прикрашали свої книги брати Розумовські, граф Безбородко. Видатним майс-тром екслібрису були українські художники Г. Нарбут, М. Жук, М. Фрадкін, С. Караффа-Корбут та багато інших. Колись, мабуть, електронні книги будуть розповсюджені, як газети, буде можливість, їдучи потягом, підключитися до найбільшої у світі бібліотеки та гортати сторінки, натискаючи на клавіші, але не можливо буде комусь подару-вати цей витвір мистецтва, написати другові кілька зворушливих слів або з гор-дістю показувати друзям раритет, за яким полював багато років... | |
Переглядів: 352 | |