Книга в житті людини (твір-роздум)

Я вважаю, що дитинство — це підготовка до дорослого життя, коли на наші плечі ляже велика відповідальність за все, що відбувається у світі. Ми будемо проектувати і будувати нові міста, робити наукові відкриття, учити й лікувати людей, створювати музику, літати в космос і досліджувати океанічні глибини. Щоб досягти всього цього, треба не тільки старанно вчитися, а й читати хороші книги, які навчать нас бути добрими, сильними, мужніми, наполегливими, впевненими в собі людьми.

Першими моїми книжками були казки, які мені читали батьки. Слухаючи цікаві історії, я уявляв себе героєм, який не боїться труднощів і готовий прийти на допомогу слабким.

Пізніше я вже самостійно прочитав книги, які залишили в моїй душі глибокий слід. Я познайомився з історією льотчика Олексія Маресьева, героя Великої Вітчизняної війни. Одного зимового дня в бою з фашистами його літак було збито. Вісімнадцять діб поранений пілот ішов лісами до своїх, він обморозив ноги, і їх довелося ампутувати, але Маресьев не здався. Він перемагав біль від протезів, довго тренувався, заново учився літати. За рік Маресьев повернувся на фронт і вже без обох ніг збив одинадцять літаків ворога.

Я із задоволенням перечитую книги Анатолія Рибакова. Особливо мені подобаються твори «Кортик», «Бронзовий птах». Захопившись пригодами героїв цих повістей, я на літніх канікулах разом з друзями організував пошуки скарбу. Звичайно ж, ніяких багатств ми не відкопали, але нам трапилися цікаві знахідки: черепки глечика, іржавий серп і дрібна радянська монета.

Я мрію присвятити своє життя пошукам старожитностей, а тому старанно вчуся, цікавлюся історією і мрію після школи вступити до університету на історичний чи археологічний факультет.

Я впевнений, що хороші книги — Наші справжні друзі. Вони завжди допоможуть нам обрати професію, стати добрими, порядними, чесними, сміливими людьми.