САЙТ ЗЛАМАНИЙ ЗЛОВМИСНИКАМИ, ЗАХОДЬТЕ, МАТЕРІАЛИ БУДУ ВІДНОВЛЮВАТИ!

Головна » Статті » Твори із розвитку звязного мовлення » Твори із розвитку звязного мовлення 11 клас

Твір-біографічний опис з елементами цитування "Великі українці. Олександр Петрович Довженко"

#Олександр Петрович Довженко народився 10 вересня (29 серпня)

1894 в селі Вьюніщи, передмістя містечка повіту Сосниці, Чернігівської губер-нії. У 1914 закінчив Глухівський вчительський інститут.

У кіно працював з 1925 року. У той час зближувався з українською кіноор-ганізацією ВУФКУ (Всеукраїнське Фото Кіно Управління) і почав з ним спів-робітничати. В той же час готується до роботи над мультиплікаційним фільмом.

Цей задум не був реалізований. Перші його фільми виконані в жанрі соціальної

комедії, популярної і затребуваної у той час. У 1926 вийшла на екрани сатирич-на комедія «Вася-реформатор (автор сценарію і співрежисер А. Довженко, ре-жисер Ф. Лопатінський) «, що викриває деякі сторони побуту непу. Фільм не

зберігся.

У 1926 закінчив сценарій до комедійного фільму «Перукар Жанн Ковбасюк»

(що пізніше отримав назву «Ягідка любові»), і в тому ж році фільм вийшов на

екрани. Незабаром починає працювати над фільмом «Сумка дипкур’єра», про

подвиг радянських дипломатів, які за дорученням Радянського посольства

в Англії везуть до Ленінграда цінну дипломатичну пошту. У цьому фільмі він

сам виразно зіграв скромну роль кочегара.

У 1927 в Одесі починає зйомки фільму за сценарієм Йогансена і Юртіка

(Ю. Тютюнника) «Звенігора» («Зачароване місце»), але майже в повному об’ємі

переробляє сценарій «згодом чого автори демонстративно «зняли» свої імена

з титрів», писав в своїй автобіографії Довженко. Цим фільмом про вічну мрію

українського народу про волю і щастя він закладає фундамент нового напряму

в кіномистецтві українського поетичного кіно. У своїй творчості він послідов-но розвиватиме цей напрям, який стане в українському кіномистецтві, поезією

людських доль. Він був першим і останнім майстром серед українських режи-серів, якого ще при його житті назвуть кінопоетом.

У 1928 починає роботу над сценарієм фільму «Арсенал» (Січневе повстання

в Києві в 1918 році). «Думаю побити «Звенигору» і вже навіть упевнений, що

поб’ю. Фільм — синтез 17-го року на всій Україні. Про людські вчинки», писав

Довженко. Вже з цієї роботи в його творчості набувають чітких рис характери

його героїв і це далеко не тільки революційний пафос, це і людські трагедії, пе-реживання, перемоги і поразки. Людина, її значущість в історичній і соціаль-ній обстановці — головні відмінні риси творчості Довженко.

8 квітня 1930 року вийшов на екрани його новий фільм «Земля», що був зня-тий на тільки що побудованій Київській кінофабриці, розповідає про українсь-ке село часів «розкуркулення».

Всього за чотири роки, з 1926 по 1930 творчість Довженко зазнає кардиналь-них змін, від легких соціальних комедій до соціальних і особових трагедій, пе-релому людських доль в новій історичній реалії. Головні ролі в фільмі «Земля»

зіграли відомий український актор театру і кіно Степан Шкурат, С. Свашенко

282 Твори з розвитку мовлення 9 клас Твори з розвитку мовлення 9 клас 283

і Ю. Солнцева. Згодом, в 1958, за наслідками міжнародного опиту критиків

«Бюро по питаннях історії кінематографа» на Усесвітній виставці в Брюсселі,

цей фільм в числі дванадцяти інших картин, був визнаний кращим фільмом

всіх часів і народів.

У 1932 в Києві на екрани вийшов звуковий фільм «Іван» про становлення

радянської людини під впливом комуністичної ідеології. Він дуже критично

відзивався про цю свою роботу: «Це був мій перший звуковий фільм, знятий на

дуже поганій апаратурі».

Але в той же час, розвиваючи тему «нової людини», Довженко починає роботу

над сценарієм до фільму про Далекий Схід. У 1934 сценарій до фільму «Аерог-рад» був затверджений і запущений в виробництво. Зйомки фільму проходять

на Далекому Сході, а потім в павільйонах Москви.

У 1939 вийшов на екрани фільм «Щорс» (автор сценарію і режисер А. П. Дов-женко, співрежисер Ю. Солнцева). Зйомки проходили в селах Велика Багачка

і Яреськи, Полтавській області. Це історико-героїчна драма про епоху грома-дянської війни на Україні. Картина мала великий успіх: «За свідченням самого

Довженко, за весь період прокату фільму, було продано 31 мільйон квитків» —

з спогадів М. В. Куценко в книзі «Сторінки життя і творчості А. П. Довженко».

Починаючи з 1939, Олександр Петрович пробує себе як режисер докумен-тального кіно. В розділі знімальної групи він виїжджає на Західну Україну для

проведення зйомок документального фільму «Звільнення», що розповідає про

війну за возз’єднання Західної України і Західної Білорусії. Важливість роботи

Довженко в кінодокументалістиці важко переоцінити. Довженко був першим

з крупних майстрів художнього кіно, що взяли участь в розробці художніх за-собів військової кінопублицистики. У 1943 він завершив роботу над докумен-тальним фільмом «Битва за нашу Радянську Україну». В цей же час закінчує

роботу над кіноповістю «Україна у вогні». Вона є одкровенням Довженко. Сце-нарій фільму — кульмінація його літературної творчості. Довженко зважився

розповісти гірку правду про радянський бюрократизм і халатність, які привели

до загибелі сотень і тисяч неповинних людей в військовий час на Україні: «Зем-ля наша українська, мучениця наша, у вогні ти, у вогні!». Але кіноповість була

заборонена для друку і для постановки з формулюванням, що «це вилазка проти

наший партії, проти Радянської влади, проти колгоспного селянства, проти на-ший національної політики. Книга відображає ворожу ідеологію автора».

Його звільнили від обов’язків художнього керівника Київської кіностудії,

але дозволили поставити фільм за сценарієм «Життя в цвіту» («Мічурін»).

У 1948 фільм буде показаний для громадськості, в Будинку Кіно, в Москві. А пе-ред цим, була робота над документальним фільмом «Перемога на Правобереж-ній Україні», який вийшов на екрани на початку 1945. Цей фільм- історична

хроніка, присвячена стрімкому наступу радянських військ на захід.

Біографічний фільм «Мічурін» — останній, великий твір Довженко, фільм

про життя і діяльність відомого біолога І. Мічуріна. У 1949 Довженко і Солнце-вой присуджена Сталінська премія другого ступеня за цей фільм.

У 1949 Олександр Петрович починає викладацьку діяльність на кафедрі дра-матургії в Вгике. У тому ж році працює над сценарієм до фільму «Прощавай, Аме-рика!». Він почав зйомки цієї картини, але керівництво Міністерства кінематог-рафії раптово вирішує зупинити його виробництво. Фільм не був завершений.

У 1951–1954 Довженко готував сценарій до фільму «Поема про море», який був

знятий пізніше, після смерті Довженко, його дружиною Ю. Солнцевой. У 1955

в Московському Будинку Кіно відбувся вечір, присвячений його 60-літтю. У 1955—

1956 працював над режисерським сценарієм до фільму «Поема про море» і кіно-повістю «Зачарована Десна», яка в 1956 була опублікована в журналі «Дніпро».

Помер Довженко 25 листопада 1956 в Москві від гострої серцевої недостат-ності.

Категорія: Твори із розвитку звязного мовлення 11 клас | Додав: uthitel (08.02.2018)
Переглядів: 36 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]