Головна » Статті » Рекомендації до написання творів

Будова учнівського твору

Твір на тему

Рано чи пізно перед учнем постає завдання написати самостійно твір. Спочатку учень пише міні-твір (твір-мініатюра), потім твір на вільну тему, твір-опис, твір-роздум і далі усе складніше.

Будь-який твір має три складові частини:
1) вступ;
2) основну частину;
3) висновок.
Потрібно пам’ятати, що ці частини є єдиним цілим і мають бути взаємопов’язані.

Розглянемо це на прикладі наступного міні-твору.

1. Вступ твору
Останнім часом батько Олега Радченко помітив, що його сину не телефонують друзі, ввечері до нього ніхто не приходить і син не виходить з дому. Він днями сидить за комп’ютером, щось читає або тупо дивиться в телевізор. Те, що хлопець читає, добре, — відзначив батько. Комп’ютер і телевізор — речі потрібні. Але чому так раптово змінилася поведінка сина? Колись телефон не замовкав, Олег був усім потрібний, він кудись поспішав, з кимось вирішував проблеми, навіть домашні завдання виконував абияк.

2. Основна частина твору
Коли чергового вихідного дня хлопець залишився вдома, батько запитав, що його тривожить, чому він замкнувся і невеселий? Олег довго не відповідав і нарешті розповів, що друзі до нього чомусь охололи. Батько спитав:
— Важко бути справжнім другом?
— Але я нікому ні в чому не відмовляю, — знизав плечима хлопець. — Просять — даю списати. Якщо потрібно, можу на уроці підказувати. Моїм мобільним хлопці користуються.
— Готовність прийти на допомогу однокласникам — це добре. Та ось що мене хвилює. Ти дружив із Мишком Сеніним. Він перестав до тебе заходити, не телефонує. Ви посварилися? Ти його образив?
— Коли він відповідав на біології, зморозив дурість, поніс нісенітниці, — всі почали глузувати з нього, і я теж. Мабуть, йому це не сподобалось. Так і з мене жартують. Я ж не ображаюся.
— Образа від образи різниться. Тобі часто телефонував Сергійко Блинов. І з нього ти теж приколювався?
— Він не зміг чи не встиг зробити фізику, звернувся, щоб я пояснив, я ж запропонував зошит — мовляв, списуй, я кудись поспішав.
— Тепер зрозуміло, — сказав батько синові. — Дружба — це праця душі. Своїм глузуванням, відмовою пояснити важке завдання ти виказав байдужість. І якщо подумаєш, можеш згадати чимало подібних прикладів. Справжній друг не сміятиметься за компанію з помилок іншого, зможе зрозуміти, дати пораду, а запропонувати списати завдання — немає нічого простішого. Якщо треба, можна заради друга пожертвувати і власним часом.

3. Висновки твору
Олег слухав батька не перебиваючи. Він і сам зрозумів, що бути справжнім другом важко. Минув час, і знову в Олега не замовкав телефон, до нього приходили хлопці, й у вихідні він знову кудись зникав майже на цілий день.

Категорія: Рекомендації до написання творів | Додав: uthitel (18.02.2018)
Переглядів: 465 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]