САЙТ ЗЛАМАНИЙ ЗЛОВМИСНИКАМИ, ЗАХОДЬТЕ, МАТЕРІАЛИ БУДУ ВІДНОВЛЮВАТИ!

Головна » Статті » Довідник школяра. Готуємось до ЗНО » Готуємось до ЗНО: Власне висловлення (твір- роздум)

Риси характеру народу мають вплив і на його історичну долю. (І. Сікорський)

Риси характеру народу мають вплив і на його історичну долю. (І. Сікорський)

 

Сьогодні дуже багато українських етнологів, соціологів, філософів, політиків говорять про проблему національного (народного) характеру і його вплив на історію народу, полі-тичну чи економічну ситуацію в країні. За радянських часів ця проблема не могла бути актуальною, оскільки радянська людина вважалася інтернаціональною, а тому про вивчення окремих народів і націй, які проживали на території СРСР, тривалий час не йшлося. Однак відомо, що люди з давніх часів, спілкуючись між собою, придивлялися одне до одно-го, помічали певні риси характеру своїх сусідів і давали їм певну оцінку. Таким чином одні народи і нації відмежову-вали себе від інших. Сьогодні ми кажемо, що німці — дуже пунктуальні, а французи — манірні, японці — шанобливі, а українці — працьовиті й гостинні.

Культура нації, а отже, і її національний характер, витворюється протягом тривалого часу, починаючи, на­ приклад, з прообразів етнічної міфології і закінчуючи сучасною творчістю. Світовідчуття прадавніх українців увійшло в ментальність їхніх нащадків, а стереотипи по-ведінки, оцінки певних подій чи осіб стали відображення-ми національної ментальності, того, що часто ще назива-ють «духом народу».

Національні відмінності, на мою думку, це насампе-ред відмінності у психології мислення, які відтворюють-ся у мові, у творчості, загалом у культурі. До основних рис національного характеру українців, я вважаю, можна віднести відкритість, мрійливість, лагідність, закоханість у природу, релігійність. Однак наш національний ха-рактер не позбавлений і негативних рис, як-то комплекс неповноцінності чи меншовартості (багато українців не цінують своєї культури, традицій, мови, вважаючи їх меншовартісними у порівнянні, наприклад, з російською), байдужість до своєї історичної долі, надмірна розчуленість, пасивність.

Багато українських письменників саме ці риси вважали вирішальними у контексті багатьох історичних подій. На­ приклад, Т. Шевченко у численних своїх поетичних творах засуджував вчинки Б. Хмельницького, який мав реальну можливість визволити Україну з-під гніту інших держав, од-нак втратив її. М. Коцюбинський, Г. Хоткевич та інші митці. У своїх творах на революційну тематику («Подарунок на іме-нини», «Лихоліття», «Вони») зосереджувалися на причинах духовної деградації та розполовинення української людини в ідейному хаосі доби, відсутності раціонального врівнова-жуючого чинника.

 

Однак, на мою думку, не лише риси характеру народу впливають на його історичну долю, а й навпаки: ті чи інші історичні чинники з часом виформовують певні прикмети українців. Наприклад, оскільки багата Україна завжди по­ требувала захисту від численних завойовників, то витворив-ся так званий «авантюрно-козацький» тип характеру наших співвітчизників. А багатство української землі сприяло за-коханості у природу, ліризму, спогляданню та спокою. Це обумовило відсутність активності, бо плодюча земля дарува-ла людям усе необхідне для життя.

 

Сьогодення також підтверджує думку про взаємозв’язок національного характеру та історичних подій. І насамперед згадується твердження, що кожен народ обирає політичного лідера (а отже, і певні політичні програми, концепції, уряд), якого заслуговує. При цьому багато вчених говорять, що саме такі негативні риси українців, як сліпа віра у доціль-ність використання чужого досвіду, сподівання, що «якось-то воно буде» (яке чудово «оспівав» у своїх усмішках Остап Вишня), унікальна байдужість до своєї долі, спричинили утворення і поширення численних кризових явищ у нашій державі. У цьому контексті прадавній афоризм «Пізнай самого себе», проголошений ще античними мудрецями і розвину-тий Григорієм Сковородою, не втрачає своєї актуальності і сьогодні. Адже знання про національні риси характеру, психологічні особливості рідного народу потрібні насампе-ред для самовдосконалення кожного окремого індивіда.

Категорія: Готуємось до ЗНО: Власне висловлення (твір- роздум) | Додав: uthitel (26.07.2018)
Переглядів: 15 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]