САЙТ ЗЛАМАНИЙ ЗЛОВМИСНИКАМИ, ЗАХОДЬТЕ, МАТЕРІАЛИ БУДУ ВІДНОВЛЮВАТИ!

Головна » Статті » Довідник школяра. Готуємось до ЗНО » Готуємось до ЗНО: Власне висловлення (твір- роздум)

Де співають, там охоче лишайся жити, лихі люди не мають пісень. (Ф. Кіллер)

Де співають, там охоче лишайся жити, лихі люди не мають пісень. (Ф. Кіллер)

 

«Українська пісня — це геніальна поетична біографія ук-раїнського народу»,— так висловлювався про народну пісню Олександр Довженко. І дійсно, пісня, мова, традиції,— все це перебуває у нерозривному зв’язку з конкретним місцем на землі, яке сьогодні називають геокультурою. Ще Кли-мент Квітка та Леся Українка наголошували на необхідності вивчення народних пісень, музики у зв’язку з тим середови-щем, де вони звучать.

 

Музична культура українців надзвичайно багата жан-рами, стилями, ритмомелодикою. Фактично, кожен регіон має свої особливості пісенної і танцювальної музики. При цьому українські пісні по праву можна вважати національ-ним епосом, у якому відбилась й історична пам’ять народу, його національна свідомість. Думаю, усі хоча б раз чули такі пісні, як «Ой на горі та й женці жнуть», «Зажурилась Україна, бо нічим прожити», «Ой на Івана, ой на Купа-ла», «Горіла сосна, палала», «Чом ти не прийшов, як вечір зійшов?» та інші. До сьогодні збереглися тексти пісень, які звучали ще кілька тисячоліть тому. У чому їх сила? Мабуть, у тому, що вони відбивають найтонші, найглибші порухи нашої української душі, національного характеру. Пісні нашого народу сповнені виключним ліризмом, ду-шевністю, співпереживаннями, що вказують на такі риси українців, як мрійливість, лагідність, закоханість у при-роду.

 

Пісні супроводжували наш народ протягом усього його існування. У так званих історичних піснях відбиті головні історичні події та змальовані ідеальні герої-захисники своєї Батьківщини. В обрядових — оспівані народні звичаї та об-ряди. Родинно-побутові пісні лунали від народження люди-ни до її переходу у потойбічний світ.

 

Адам Міцкевич вважав народну пісню духовним облич-чям нації, а Григорій Тютюнник говорив, що у пісні спові-дається душа.

Пам’ятаю, як колись у селі моя бабуся з сусідкою сіда-ли увечері під яблунею і у два голоси заводили тужливих українських пісень. І часом не чути було їх слів, але та див-на ритмомелодика, яка лунала з саду, заворожувала мене і увесь мій душевний гармидер вибудовувала в цілковиту гармонію. Можливо, і дійсно, у тих піснях сповідалися не лише моя бабуся та її сусідка, а й я, і все наше поліське село, ціла Україна. І як після сповіді людина відчуває полегшен-ня і якесь дивовижне оновлення, так і я, купаючись у бабу-синих піснях, відчувала той розумом незрозумілий ефір ук-раїнства, яким було просякнуте все: і вишивані рушники на стінах, і пиріжки з малиною, і бабусині пісні.

 

Мама співала значно менше. Можливо, тому, що на му-зику, як і на інші речі, мода приходить і відходить. А мож-ливо, й тому, що не мала такого гарного голосу, як бабуся. Та мені здавалося, що через це наша родина почала втрачати енергію своєї нації, немов нас, як маля, відірвали від матері і помістили десь далеко від рідної геокультури.

 

Сьогодні музикознавці відзначають тотальні чужоземні впливи у музиці, та це явище, на мою думку, спостерігається в будь-якій іншій національній культурі. Незважаючи на це, українська музика, пісня не втрачає своєї самобутності (що підтверджують і численні наші виконавці — Руслана, Ані Лорак, Таїсія Повалій, гурт «Танок на майдані Конго» та інші), а українці по праву вважаються одним із найпісен-ніших народів світу.

Категорія: Готуємось до ЗНО: Власне висловлення (твір- роздум) | Додав: uthitel (26.07.2018)
Переглядів: 13 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]