Агломерація міська (із латин. — нагромаджую) — зрощування прилеглих міст, сільських населених пунктів, об’єднаних інтенсивними господарськими зв’язками. Залежно від кількості ядер (найбільших центрів) розрізняють моноцентричні, біцентричні та поліцентричні агломерації.

Аквакультура — вирощування водних організмів у прісноводних (лімнокультура) та морських (марикультура) водоймах.

Анклав (від латин. inclavare — закривати на ключ) — держава або частина держави, що оточена з усіх боків територією іншої держави.

Барель (від англ. barrel — бочка) — одиниця вимірювання об’єму в системі англійських мір. Сухий барель — 115,628 дм³; нафтовий барель — 158,98 дм³ (літрів); англійський барель (для сухих речовин) — 163,65 дм³.

Біоінженерія — напрямок науки й техніки, застосування інженерних принципів у біології та медицині, цілеспрямоване внесення змін в організми рослин, тварин і людини та керування їхніми функціями.

Біотехнологія (від грец. bios — життя, techne — мистецтво, майстерність і logos — слово, навчання) — використання живих організмів і біологічних процесів у виробництві.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) — сукупна ринкова вартість усього обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених на території країни за рік незалежно від національної належності підприємств.

ВВП на одну особу (за паритетом купівельної спроможності (ПКС), тобто реальний ВВП) — міра випуску продукції на одного жителя, що оцінена в доларах США постійної купівельної спроможності. Вищий реальний ВВП на одну особу є показником вищого рівня життя.

Вторинний (промисловий) сектор економіки — сукупність виробництв обробної промисловості та будівництво. У сучасному світі країни, у яких у структурі економіки переважає вторинний сектор, називають індустріальними.

Геополітика — наука про вплив географічного простору держав на їхні політичні цілі та інтереси.

Глобалізація (від фр. global — планетарний, всеосяжний) — об’єктивний процес усе тіснішого зближення, взаємодії, взаємозалежності різних країн і народів світу, перш за все в економічній сфері, але також у сферах інформації, культури, технологій, управління.

Густота населення — показник, що відображає кількість людей, які проживають на певній площі. Густота населення визначається відношенням кількості людей до площі території (осіб/км²).

Демографічна криза — процес дуже повільного зростання кількості населення або його скорочення.

Демографічна політика — система державних (економічних, політичних, правових, культурних) заходів, спрямованих на регулювання демографічних процесів.

Демографічний вибух — швидке зростання кількості населення окремих країн і світу в цілому в результаті значного перевищення показників народжуваності над смертністю.

Держава — суверенне політичне утворення суспільства, що займає певну територію, на якій має всю повноту законодавчої й виконавчої влади, та організує господарську діяльність населення. Держави є головним елементом політичної карти світу.

Джентрифікація (англ. gentrification) — реконструкція та оновлення будівель у раніше непривабливих частинах міста та асоційований із ними переїзд до району багатших жителів.

Діаспора — це частина народу, що живе поза країною свого походження, своєю історичною батьківщиною.

Економіко-географічне положення (ЕГП) країни — розташування країни відносно інших природних і суспільних об’єктів, які впливають на розвиток її господарства.

Економічна інтеграція — процес встановлення глибоких та стійких взаємозв’язків між окремими групами країн, проведення між ними злагодженої міждержавної економічної політики.

Економічно активне населення (ЕАН) — частина населення країни, яка зайнята суспільно корисною діяльністю, що приносить прибуток. До ЕАН належать люди, зайняті господарською діяльністю, та безробітні, які хочуть працювати.

Експорт — вивезення товарів за межі держави, надання іноземному партнеру послуг виробничого та споживчого характеру.

Імпорт — ввезення в країну товарів, технологій, капіталів, отримання послуг виробничого або споживчого призначення.

Інвестиції — довгострокові вкладення коштів у певну справу, підприємство, різні сектори економіки з метою отримання певного доходу (прибутку). Той, хто має кошти і вкладає їх у ту або іншу комерційну справу, називається інвестором, а сам процес вкладення коштів — інвестуванням.

Індекс людського розвитку (ІЛР, англ. Human Development Index (HDI), синоніми — індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП)) — інтегральний (тобто враховує не один, а декілька значень) показник якості життя, який найчастіше використовують для порівняння рівня життя громадян різних країн та регіонів. Основу ІЛР складають три показники: 1) середня очікувана тривалість життя в країні; 2) рівень грамотності дорослого населення й середня тривалість навчання; 3) реальний ВНП на одну особу населення.

Країна — це територія з визначеними кордонами та власним населенням, що в політичному відношенні може бути як суверенною (незалежною), так і залежною.

Мегалополіс (від грец. — велике місто) — найбільша форма розселення, урбанізована зона, яка утворюється внаслідок зростання близько розташованих міських агломерацій.

Міграція населення — переміщення людей через кордони тих чи інших територій зі зміною місця проживання назавжди або на більш-менш тривалий час. Еміграція — виїзд на постійне проживання до іншої країни. Імміграція — в’їзд до іншої країни на постійне проживання.

Міжнародні транспортні коридори (МТК) — транспортні магістралі та сукупність різних видів транспорту, що забезпечують масові перевезення вантажів і пасажирів на напрямках їх найбільшої концентрації.

Монархія — форма правління, за якої верховна влада формально або фактично належить одній людині. У більшості випадків монарх (це може бути король, цар, імператор, султан, шах, емір тощо) отримує владу в спадок.

Нові індустріальні країни (НІС) — група країн, що розвиваються, які завдяки швидкому реформуванню економіки досягли високих темпів економічного зростання.

Офшори (від англ. offshore — поза берегом; поза межами) — економічна зона або країна, яка надає вагомі податкові та юридичні вигоди для реєстрації і ведення бізнесу.

Первинний (аграрно-промисловий) сектор економіки — сукупність виробництв, які займаються видобутком сировини та його переробкою в напівфабрикати (сільське, лісове господарство, рибальство, полювання та видобуток природного сировини).

Природний приріст — різниця між кількістю народжених та померлих за певний період часу. Коефіцієнт природного приросту (К_пп) — збільшення або зменшення населення в розрахунку на 1000 осіб населення за певний період: К_пп = К_н – К_с (‰).

Природний рух населення — зміна кількості та вікового складу населення за певний період у результаті народжуваності та смертності. Природний рух населення характеризується коефіцієнтом народжуваності, коефіцієнтом смертності та природним приростом населення. Усі ці показники вимірюються у проміле — тисячній частині числа, і позначаються знаком ‰. Коефіцієнт народжуваності (К_н) — кількість народжених на 1000 осіб населення (‰). Коефіцієнт смертності (К_с) — кількість померлих на 1000 осіб населення (‰).

Регіон світу — сукупність країн, які об’єднані за подібностями в їх географічному положенні, історичному, економічному й соціальному розвитку; з огляду на сусідство та зв’язки між ними.

Реіндустріалізація — розвиток наукоємних, сучасних виробництв на основі науково-технічних досягнень.

Республіка — форма правління, за якої всі вищі органи влади або обираються, або формуються загальнонародним представницьким органом — парламентом.

Ресурсозабезпеченість — співвідношення розвіданих запасів мінеральних ресурсів та розмірів їх використання. Ресурсозабезпеченість може виражатися двома способами: кількістю років, на які вистачить певного ресурсу за умови збереження темпів його використання, або запасами цього ресурсу на одного жителя певної території.

Рурбанізація (від англ. rural — сільський та урбанізація) — процес поширення міських форм та умов життя на сільську місцевість.

Співдружність націй — об’єднання незалежних держав, що раніше входили в Британську імперію, які визнають британського монарха як символ вільного єднання.

Субурбанізація — зростання населення приміських зон, у тому числі за рахунок переїзду частини жителів великих міст із перенаселених районів у передмістя (як правило, характерна для розвинених країн).

Територія — частина земної поверхні, що має певні просторові межі та географічне положення. Згідно з нормами міжнародного права на Землі виділяють території трьох видів: території держав, залежні країни й території, води відкритого моря та територію Антарктиди.

Транснаціональні корпорації (ТНК) — великі міжнародні компанії, що мають виробничі потужності у двох або більше країнах і проводять єдину економічну політику та загальну стратегію.

Третинний сектор економіки (сфера послуг) — сукупність видів економічної діяльності, які надають послуги (транспорт, торгівля, туризм, наукова діяльність, освіта, охорона здоров’я, фінансові, інформаційні послуги та ін.).

Унітарна держава — держава, де діють єдині для всієї країни вищі органи влади, рішення яких мають верховенство на всій території.

Урбанізація — процес збільшення кількості міст, міських жителів і поширення міського способу життя.

Федеративна держава — держава, яка містить у своєму складі утворення (федеративні одиниці: республіки, штати, землі), які юридично наділені певною самостійністю.

Франкофонія — міжнародна організація співробітництва франкомовних країн, яка має 58 учасників, 26 спостерігачів (у тому числі Україна).

Хибна урбанізація (псевдоурбанізація) — процес зростання міського населення, що не підкріплюється можливостями забезпечити відповідний рівень життя (безробіття, відсутність якісного житла, низький рівень благоустрою); характерна для країн, що розвиваються.