Вірус імунодефіциту людини

Вірус імунодефіциту людини (ВІЛ) належить до родини ретровірусів, його геном складається з двох молекул РНК. Із РНК зв’язані білки капсида, у тому числі й ферменти (ревертаза). Зовні від капсида знаходиться пеплос. Характерною особливістю вірусу є надзвичайно висока частота генетичної мінливості.
ВІЛ вражає переважно Т-лімфоцити, оскільки містить на своїй поверхні білок, що розпізнає специфічний рецептор плазмалеми цих клітин. Після проникнення ВІЛ у клітину починається процес його розмноження, характерний для ретровірусів; віріони, що утворилися, інфікують дедалі нові й нові лімфоцити, не проявляючи себе клінічно (цей етап хвороби може тривати 3—5 років). Уражені клітини не здатні до нормальної імунної відповіді, що призводить до поступового розвитку імунодефіцитного стану, при якому організм людини не в змозі боротися з іншими вірусами й хвороботворними бактеріями.