Клас Сисуни. Зберігаючи всі основні ознаки типу Плоскі черви, сисуни характеризуються специфічними особливостями, зумовленими паразитичним способом життя:

1) наявність спеціальних органів прикріплення (присосків, гачків);

2) тенденція до спрощення травної системи і здатність всмоктувати поживні речовини крізь покриви тіла;

3) відсутність війчастого епітелію;

4) високий рівень розвитку статевої системи та складні життєві цикли із зміною хазяїв.

Зовнішня будова (форма тіла) сисунів сплощена, листоподібна. Є два присоски — передній (ротовий), у глибині якого розташований рот, і задній (черевний). По­криви не несуть війок, шари м’язів добре розвинені.

Нервова система представлена нервовим ганглієм і поздовжніми нервовими стовбурами. Органи чуттів спрощені у зв’яз­ку з паразитичним способом життя.

Рот веде до м’язистої глотки, яка виконує роль насоса під час ковтання їжі. Кишечник закінчується сліпо, але у великих форм має безліч виростів. У багатьох сисунів, добре пристосованих до паразитизму, травна система спрощується. Ці види здатні всмоктувати поживні речовини всією поверхнею тіла.

Більшість сисунів — гермафродити. Чоловіча статева система представлена двома сім’яниками, сім’явивідними протоками і копулятивним органом. Жіноча статева система складається з яєчника і складної системи каналів, якими виводиться яйцеклітина. Незважаючи на гермафродитизм, запліднення у більшості сисунів перехресне: чоловічі гамети однієї особини запліднюють яйцеклітину іншої, і навпаки.

Печінковий сисун паразитує в жовчних протоках печінки великої рогатої худоби і людини.

У циклі розвитку печінкового сисуна спостерігається зміна хазяїв. В остаточному хазяїні відбувається статеве розмноження, у проміжному — партеногенетичне.

Котячий сисун має схожий життєвий цикл; у нього два проміжні хазяї. Перший — молюск. Личинки, що залишають молюска, прикріплюються до другого проміжного хазяїна — риб (плотва, лящ). Поїдаючи рибу, кішки, собаки й інші рибоїдні ссавці заражуються паразитом. Людина може заразитися унаслідок вживання мороженої або недостатньо просоленої риби.

Особливістю паразитичних тварин є виняткова плодючість. Кожна особина може відкладати до декількох мільйонів яєць за день. Це пов’язано з дуже малою вірогідністю зустріти проміжного й остаточного хазяїна. Більшість яєць і личинок гинуть під дією несприятливих чинників середовища.