У народних легендах про створення світу розповідається про те,що творили його разом Бог Сатанаїл. Отже,споконвіку в світі існували добро і зло,світло і темрява,щастя і горе. Цієї роздвоєності,боротьби протиріч не лише в природі та суспільстві,а і у власній свідомості людина осягнути не могла і втілила своє розуміння діалектики в дивовижних демонологічних образах русалок,чортів,упирів,відьом та ін.. Народжені народною уявою ще до утворення державності за часи язичництва,пережили гоніння християнської церкви,середньовічні спалення і випробування водою,пережили і сімдесят років атеїстичного радянського виховання. Образи і досі живуть в свідомості сучасної людини.

Чорт

Український народ в своєму світогляді змішав давній поганський погляд на темну силу з християнськими образами чортів, а з тієї мішанини народився в народній фантазії новий тип темної демонської сили. Чортитепер у народнійфантазіїщосьсереднєміж русалками, полісунами і домовиками.

Давнійнароднийпереказвиводитьїхіз моря: «Як Бог создав небо, як булатільки вода і не булощеземлі, сатана сидів у піні і пищав. Бог взяв його з піни і звелівйомусіятикаміння, а сам почав сіяти землю. Сатана насіявкаміння і воновиросло аж до неба: з того часу стали на землі гори. Бог дозволив сатанісоздатисобіпомагача, раз тріпнути пальцем, помочивши його в воді. Чорттріпнув раз і побачивпозаду себе такестраховище як сам. Тодівіннатріпавсобібагаточортів, схотів стати на рівні з Богом і для того звелівчортамзбудувативисокубашту. Як тільки вони повилазилитуди, Бог зваливстовпа, і чорти сорок день і сорок ночей летіли і попадали: хто в воду — став водяником, хто в ліс — став лісовиком, хто в болото — став болотяним, хто в очерет — став очеретяником, хто в поле — став польовиком, хто в хати — став домовиком.

Походження фантастичної істоти відомої під назвою чорт можна простежити так: в австралійських дикунів душі померлих ,яким відмовлено  яким  у похованні, перетворюються  на інгів — духів, схожих па людей, але довгими гострими вухами і хвостом. За новозеландськими уявленнями, душі померлих ідуть у ліси, стають злими духами і шкодять навіть своїм близьким. Китайці, індокитайці та індійці бояться душ непохованих, хворих на проказу, чуму, померлих насильницькою смертю та від пологів. Бували випадки самовбивств і вбивств з метою помсти ворогам після смерті в образі злого духа. У класичних народів непоховані душі також ставали злими духами — лаврами . У малоросіян потопельники, тіла яких не були поховані, перетворювалися на водяників . Чортами стають і діти, вбиті матерями при народженні. (Повну версію можна викачати із сервера)