САЙТ ЗЛАМАНИЙ ЗЛОВМИСНИКАМИ, ЗАХОДЬТЕ, МАТЕРІАЛИ БУДУ ВІДНОВЛЮВАТИ!

Головна » Файли » Готуємось до Державної підсумкової атестації 2018 » ДПА 2018 4 клас Літературне читання Збірник авт: Науменко вид: Генеза

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3.
28.03.2018, 23:44

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3.

Варіант 1

ТАЄМНИЦЯ ЛЕСИКОВОЇ СКРИПКИ (Уривок )

Аж ось і велика, світла хата діда Василя. На подвір'ї, біля ясенів* - високий стовп, а на ньому лелече гніздо. Красиві білі птахи лаштуються до сну, а дід Василь сидить з онукамй і дивиться, як птахи дбайливо вкладають своїх малих дітей на ніч.

- Хочемо, Василю, на твою красу надивитися, - гукає від хвіртки дід Петро.

Господар виходить на вулицю, запрошує на подвір'я.

- Ці птахи не тільки краса, а й розум, - не зводить очей з гнізда дід Василь. - Прилетіли вони цієї весни і не застали гнізда на хаті, бо я переніс його на стовп. Сіли, роздивилися - і піднялися в небо. Ну, думаю, покинули нас лелеки, і так сумно стало. Аж раптом дивлюся, спускаються над подвір'ям, сідають у гніздо і весело клекочуть, новосілля справляють. І я зрадів, ніби сини з далекої дороги вернулися. Вони, знаєте, особливим чуттям живуть. Сьогодні в полі сів я пообідати - дивлюся, летять мої лелеки. Напевно, мене ще десь із вишини впізнали. Опустилися на землю, підійшли ( зовсім близько, ходять довкола, щось мені жваво розповідають. Отак кілька разів прилітали, цілий день пробув я в гарному лелечому товаристві. І добре мені з ними, і весело працювалося.

- Так, лелеки - правічні наші приятелі, - говорить дід Петро, - вони завжди шукали захисту в людини, мостили біля людських осель свої гнізда. І знаєте, що я (( спостеріг? Майже ніколи не гніздилися на дворах та садибах у злих людей, а все виберуть собі хатинку бідненьку, зате біленьку та затишну.

Із гнізда почулося приглушене клекотання.

- Голос подають, розуміють, що про них балакаємо, - догадується Дмитрик.

- Може, й розуміють, а може, дітей на ніч заколисують і їм пісню співають, - усміхається дід Василь. - Лелеки дуже турбуються про своїх малих. Годують і напувають їх вчасно, а в негоду або в спеку закривають гніздо крильми так щільно, щоб і краплина на дітей не впала. Усі свої сили віддають дітям...

- Зате потщ діти на старість годують своїх батьків, - поспішає Дмитрик закінчити дідову думку.

- Ні, Дмитрику, не (((годують молоді птахи старих. І знаєш чому? Тому, що в них є свої діти, про яких треба турбуватися, а корм птахам здобувати нелегко. Лелеча любов безкорислива, як і всяка батьківська любов.

Клекотання з гнізда лунало все тихіше й тихіше. Примовкли люди. Може, боялися розбудити пташенят, а може, кожен по-своєму думав про найдорожчу на світі батьківську ласку (387 сл).

Ясен - листопадне дерево родини маслинових. (за Яремою Гоян)

 

Завдання 1. Про що розповідає автор в уривку твору.

А Про лелек як символ безкорисливої батьківської любові.

Б Про те, як лелеки вкладають пташенят спати.

В Про те, як лелеки захищають пташенят у гнізді.

 

Завдання 2. Чому дід Василь назвав лелек розумними.

А Тому що лелеки повернулися весною до свого гнізда й справляли новосілля.

Б Тому що лелеки впізнали своє гніздо, хоч його було перенесено з хати на інше місце.

В Тому що лелеки повернулися до свого гнізда, упізнали господаря в полі й прилітали до нього.

 

Завдання 3. Відчуття діда Василя, коли лелеки повернулися на його подвір'я, однакового кольору.

Сумно стало бо цілий день пробув я в гарному лелечому товаристві.
Весело працювалося як побачив, що лелеки спускаються над подвір'ям, сідають у гніздо й весело клекочуть, новосілля справляють.
Я зрадів

коли лелеки сіли, роздивилися - і піднялися в небо

 

 

Завдання 4. Допиши речення про те, як дід Василь пояснив приглушене клекотання лелек з гнізда.

Може, дітей на ніч заколисують і їм пісню співають.

 

Завдання 5. Запиши, як ти розумієш думку, висловлену дідом Василем: «Лелеча любов безкорислива, як і всяка батьківська любов» (4-5 речень).

Лелеки по-батьківськи дбають про своїх пташенят. Щільно закривають від дощу, вчасно годують і напувають, важко здобувають корм для лелеченят. А коли пташенята підростуть, вони будуть дбати про своїх дітей.

Для кожних батьків їхні діти теж найдорожчі. Їхнє піклування безкорисливе. Бо батьківська любов щира й не чекає винагороди.

--------------------------------

Лелеки уміють піклуватися про своїх пташенят. Така поведінка є чудовим прикладом батьківської любові. А вона особлива, бо наповнена щирістю, піклуванням, переживанням. Безкорислива, бо не чекає винагороди.

Піклування та доброта завжди супроводжують батьківську любов.

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 3.

Варіант 2

ТАЄМНИЦЯ ЛЕСИКОВОЇ СКРИПКИ (Уривок )

Лесик біжить на город до діда і баби і махає руками:

- Жнива прийшли! Жнива прийшли!

- Це добра вістка, дитино, - радіє баба Олена. - Будемо з хлібом, а без хліба в хаті темно.

- А хіба хліб світить?

- Світить, Лесику. Як сонце на небі, хліб світить на землі. Може, тому з давніх-давен люди печуть хліб круглим, на подобу сонця.

- Діду, а хто придумав хліб?

- Ніхто цього не знає, Лесику.

Із сивої давнини лине притча про мудре зернятко пшениці.

Давно то було, так давно, що на землі ще й кордонів не існувало. Люди могли вільно ходити з краю в край.

Жив тоді в Карпатах старий мудрець, такий старий, що ніхто й не знав, скільки йому років.

Однієї ночі в хатинку до мудреця постукав запізнілий подорожній і попросив кусень хліба. Рад би мудрець нагодувати гостя, але в самого - ні скоринки. Усього його багатства - єдина зернина, яка лежала на дні череп'яного горщика. А справжня щирість - поділитися з ( голодним і стражденним останнім, що маєш. Так мудрець учив людей, так і сам вчинив того вечора. Обережно взяв він зернину і поклав на долоню подорожньому:

«Посади в землю, доглядай, поливай водою, щоб не засохло стебло - через рік колосок виросте. Збереш колосок, розітреш у долоні, зігрієш зернята - і знову посій у землю» (( .

Не сказав мудрець тільки одного, що зернина та була всім його багатством.

Збігло кілька років, зашуміла колоссям уся земля, і в хату мудреця знову зайшов подорожній. Гарно вдягнений, веселий, здоровий, а надворі стояли вози, повні пшениці й усякого добра.

«Це все для тебе, славного мудреця, щоб ти ще довго міг учити мудрості наш народ, як навчив мене» - і вклонився господареві. Та мудрець узяв з усього багатства тільки одну зернину і обняв молодого хлібороба:

- Мені, чоловіче, дороге не багатство, а пам'ять про мене. Радий урожаєві, але беру з нього тільки зернятко, бо пшеничне зерно - мудре. Воно несе в собі знак роду і народу та береже його навічно. А ((( решту зернят роздай людям. Хай засіють усю землю, і ти станеш найбагатшою людиною. Бо тільки те твоє, що ти віддав людям.

Виконав молодий хлібороб заповіт свого вчителя. Люди обнесли довкола землі пшеничне зернятко, і виріс колос-богатир. І народилися з одного зерняти мільйони пшеничних зерен, і в усьому світі зашуміли пшеничні поля (386 сл). (Ярема Гоян).

 

Завдання 1. Як баба Олена пояснила Песикові, чому без хліба в хаті темно.

А Тому що його випікають круглим, мов сонце, з давніх-давен.

Б Тому що хліб так само важливий для людей, як сонце.

В Тому що хлібина подібна до сонця.

 

Завдання 2. Як учинив мудрець, коли до нього зайшов голодний подорожній і попросив хліба.

А Він віддав останній кусень хліба, бо вчив людей ділитися останнім, що маєш.

Б У нього не було навіть скоринки, а лише єдина зернина, яку він віддав гостю.

В Мудрець навчив подорожнього, як із зернини виростити хліб.

 

Завдання 3. Пронумеруй послідовність порад мудреця подорожньому.

2. Доглядай, поливай - через рік колосок виросте.

4. Зігрій зернята - і знову посій у землю.

1. Посади зернятко в землю.

3. Збери колосок, розітри в долоні.

 

Завдання 4. Основна думка притчі.

Бо тільки те твоє, що ти віддав людям.

 

Завдання 5. Запиши, як ти розумієш слова мудреця: «Пшеничне зерно - мудре. Воно несе в собі знак роду і народу та береже його навічно» (4-5 речень).

Як зі зернини виростає багате колосся, так з роду ведеться велика родина. Наступність зумовлює вічність життя. Зернини дають майбутній врожай. Діти стають продовженням роду.

Зернина – джерело життя. Вона усіх годує. Наш народ з хлібом і сіллю зустрічає дорогих гостей. Бо хліб – усьому голова.

Категорія: ДПА 2018 4 клас Літературне читання Збірник авт: Науменко вид: Генеза | Додав: uthitel
Переглядів: 127 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]